Народився 8 грудня 1935 року в с.Стригани Славутського району. В 1967 році закінчив Уманський педінститут. Працював вчителем хімії і біології. З 1973-2001 роки – директором Красноставської та Стриганської шкіл. Автор ряду публіцистичних матеріалів у місцевих газетах.

 Володимир Поліщук – непересічний поет, самобутній, з власним світобаченням й світосприйняттям, який завжди у пошуку, якого все хвилює. Почав писати ще у юнацькі роки, але рукописів і друкованих творів не зберігав. Тільки з плином часу зрозумів , що ‹‹життя людини -  не вічне і потрібно спішити жити і творити хоч би для того, щоб викорчувати з нашого сьогодення ганебні і потворні явища ››. Найулюбленішим жанром Володимира Петровича є гуморески і фейлетони.

  Перша його збірка має назву ″ Військовий пасічник ″ видана у 2005 році. Ця збірка вміщує гуморески, легенди й поезії. Є у цій книжці рядки, присвячені воїнам, які не повернулися з фронтів Великої Вітчизняної війни, пам’яті воїнів-афганців – наших земляків, які загинули на чужій землі.

   Друга збірка Володимира Поліщука - ″ Над Горинь-рікою ″.Вона є продовженням першої збірки поета. До неї увійшли гуморески, легенди. Окрім гумору, ввійшли бувальщини і поєзії, написані у різні роки життя. У цих невеликих творах розкрито найактуальніші теми життя народу – кохання у різних його проявах, несправедливість у суспільстві, ставлення до навколишнього середовища.

   Третя збірка є ″ Пісня лебедина ″, яка вийшла друком у 2010 році і є логічним продовженням перших двох збірок. Тому автор знову звертається до таких жанрів, як гуморески та поезія.

 Поезії Володимира Петровича відзначаються простотою, щирістю, глибоким ліризмом. Їх сповнює почуття любові до рідної землі, до життя до природи.

Серцевиною гуморесок є внутрішня доброта поета, чутливість його душі на чужий біль, біль країни, висміювання менталітету українців.

  Бувальщини В. Поліщука не лише цікаві, а й повчальні. Своєю творчістю автор робить вагомий внесок у літературу рідного краю.