Ще на заході гриміли вибухи, палали земля і небо, а в селі Крупець, розпочалося мирне життя. Залишились сиротами сотні сімей, без одягу, без хліба, та в розпач ніхто не впадав. Жителі села приступили до відбудови села та колгоспу. Важкими для жителів села були 1946-1948 роки. Виснажені поля давали низькі врожаї, не було тракторів ,возити гній і орати землю. Приходилось це робити не тільки кіньми, а і коровами. До 1954 року на території сільської ради  існувало два колгоспи   ″Перемога ″ в  с.Крупець, та колгосп ім. ″ Забитих комунарів ″ в с.Стригани. В березні  1954 року вони об’єднались в один колгосп ім. Калініна. Колгоспи,які об’єднались були економічно слабкими, бо колгоспне майно за часів окупації було знищено і розграблено, землі малородючі. Обєднавшись в один колгосп можна було швидко підняти господарство.

З 1955 року було побудовано 5 приміщень ферм та 4 підсобні приміщення.

В середині 50-х років перед усією країною постало питання освоїти цілинні землі Казахстану, Уралу. Жителі нашого села не були осторонь загальнодержавних завдань. Першими добровольцями з с. Крупець в 1954-1955 роках на освоєння нових цілинних земель по комсомольських путівках поїхали: Денисюк П.І., Яцентюк П.В., Польовий П.М., Кацюра П.М., Поліщук В.Г.

В 1964 році побудовано склад під мінеральні добрива, добудовується типовий корівник на 100 місць, дріжджувальний цех. З 1955 року в селі розпочато , а в 1977 році закінчено електрофікацію господарства та села.

Колгосп мав 13 тракторів, 4 зернових комбайни, 6 вантажних автомобілів. Загальна потужність колгоспної техніки 742к.с. В с.Крупець з двох рільничих бригад утворено одну укрупнену, яку очолив спеціаліст-агроном Денисюк Петро Констянтинович. З двох огородніх бригад також утворено одну, яку очолила агроном-овочевод Олійник Ганна Михайлівна. В колгоспі працювало 6 спеціалістів сільського господарства в т.ч. 1 з вищою освітою с/господарською. Всього механізаторів-12, шоферів-6, механік і електрик. Показники комбайнерів Сіромського О.М., який зібрав 226га зернових і Кравчука І.О. одні з кращих в районі.

  В 1963 році зернові культури в колгоспі займали 831га. Провідними культурами є пшениця -447га, жито-74га, кукурудза-20га на зерно. Картоплі 110га, овочів-13га. За останні роки врожайність всіх культур значно зросла. Про ріст врожайності можна судити з такої таблиці:

                                                  1954р.       1963р.     1964р.

Зернові  без кукурудзи      6,75цн.      11,3цн.     13,6цн

В т.ч. пшениця                       9,6 цн.       12,2цн.     14,3цн

           Жито                              7,0цн.          8,2цн.       9,5цн

            Кукурудза                        -               11,6цн.      –

            Цикорій                        16,0цн.       60,0цн.     80,0цн.

Кукурудза на зерно в умовах колгоспу високих врожаїв не давала, а тому в 1963 році її на зерно не висівали. Збільшується питома вага посівів пшениці, люпину, цикорію,які в умовах колгоспу найбільш економічно ефективного зростання врожайності всіх с/господарських культур досягнуто завдяки механізації польових робіт і застосуванню органічних і мінеральних добрив.

Значно зросло поголів’я і продуктивність худоби. Про поголів’я худоби можна судити з такої таблиці:

1954

1963

1964

1965

  Голів на 100га

ВРХ В т.ч. корови Свиней Птиця вівці

З09    22   100     6 126     10 364     128             302

858       40   261        12 338        22 2987    360     -

882        39   280        13 519        31 3415    403      -

841      40   317     14.9 438     25.8 4769  490   -

 

З 1964 року колгосп вперше за післявоєнний період йде з перевиконанням планових завдань по тваринництву. Це пояснюється цілим рядом заходів по підвищенню продуктивності худоби – переобладнання і будівництво нових фермських приміщень, механізація ферми, напоювання худоби пійлом в зимовий період, племінна робота. Грошові прибутки колгоспу значно зросли, змінилась їх структура. В 1974 році колгосп перейшов на грошову оплату праці.

 17 лютого 1977 року на загальних зборах колгоспників було вирішено питання про об’єднання Крупецького і Полянського колгоспів. З того часу колгосп називається ім.Куйбишева. Головою колгоспу обрано Кордонського і секрктарем парткому Алексюка В.Т. До цього парткому було приєднано і шкільну парторганізацію в кількості 8-ми чоловік.  Головою сілької ради з 1961 року працює учасник бойових дій Великої Вітчизняної війни Пляцко М.П., а секретарем Михальчук В.В.з 1971 року. В 1972 році агромеліоративними заходами  покращено врожайність природних сінокосів. Під багаторічні трави зайнято масиви в урочищах Ковальове, Лізаниця, Баранський ліс та значні площі ріллі. Це дало можливість значно збільшити кількість та поліпшити якість кормів, а віддача по надою молока, його якості і першосортності. Колгосп зайняв одне з перших місць по району. В 1978 році на на 10га угідь, молока- 356цн., по колгоспу- 15523цн., м’яса- 22,9цн.,по колгоспу- 17004цн. Врожайність зернових невисока. В 1978 році вона становила по колгоспу- 21 цн з га.

  В колгоспі більшість трудоміських робіт механізовано. В 1990 році колгосп було названо ″ Надія ″.

  Для обслуговування населення продовольчими та промисловими товарамипрацює 6 магазинів. Побудовано багато добротних будинків жителями села. Будинки споруджуються просторі, світлі, покриті шифером. В 1962 році була відкрита вечірня середня школа сільської молоді. Крупецьку школу було добудовано новим приміщенням – спортзалом, побудовано шкільну їдальню. В 1993 році школа вже стала середньою. В цьому ж році розпочато будівництво нової типової школи. Побудовано медпункт в 1989 році разом з квартирою для медпрацівника. Медпункт обладнаний сучасною медичною апаратурою.

  В с.Крупець працює будинок культури. Художня самодіяльність, якого неодноразово нагороджувалась почесними грамотами. При Крупецькому будинку культури розташована сільська бібліотека з книжковим фондом 16300 примірників.

Ще в кінці 50 років місцевому вчителю – географу Яцентюку В.В. було доручено збирати матеріали для краєзнавчого музею, який знаходиться при Крупецькому буд. Культури. Тут зібрано багато матеріалів про наш край.

В центрі села встановлено пам’ятник загиблим односельчанам. В 1989 році рекунструйовано церкву, яка працює з 1989 року. В селі є кафе ″Левада ″. В 1993 році побудовано дорогу з твердим покриттям по вул. Калініна, а також до кладовища та тракторної бригади. Забетоновано підїзди до тваринницьких приміщень.

Виконком Крупецької сільської ради виділив землю для населення під забудову на полі по вул. Радянській.

  Побудується школа і виросте ще одна вулиця з новими будівлями і немає сумніву, що люди нашого села будуть заможними і щасливими у вільній Україні.