Працював слюсарем. Після війни працював пасічником в колгоспі, а з 1961 по 1981 працював завідуючим будинком культури в с.Стригани. Також співав у народному хорі Славутського районного буд. культури, в складі якого побував навіть у Болгарії, взяв участь в телевізійному конкурсі «Сонячні кларнети» і має золоту медаль лауреата. В цей період і почав писати вірші. Тільки у 1993 році вийшла в світ його перша збірка « Дороги до людей», а згодом 1994 і друга «Моя святиня».
У віршах Каленика Поліщука кожне слово - від серця, кожен порух душі - від любові. В його віршах розкрито такі теми: кохання, цінність сімейного затишку, любов до батьків, до батьківщини любов до рідного краю, природи рідного села.
В деяких віршах є висміювання людських недоліків, шкідливих звичок, в інших читаються поради. В збірці ″ Моя святиня ″ є розділ віршів для дітей.
У віршах Каленика Поліщука слова нехитромудрі,прості і скромні та душевно правдиві. Така поезія допомагає у нашім думанні, і в повсякденних клопотах.